На головну сторінку

Основного обладнання

Укрупнені способи визначення кількості

Укрупнені способи визначення числа станків і робочих місць застосовують на предпроектних етапах при техніко-економічному обгрунтуванні проектів, при розробці аванпроектов ГПС, а також проектів цехів дрібносерійного і одиничного виробництва.

При цих способах розрахунку використовують укрупнені дані об трудомісткість виготовлення або зборки виробів. Так, наприклад, в процесі розробки аванпроектов ГПС для техніко-економічного обгрунтування варіантів реконструкції і технічного переозброєння механічних цехів використовують заводські дані об трудомісткість обробки аналогічних виробів, скорректированние з урахуванням передбачуваних обсягів виробництва і впровадження нової технології і обладнання.

У кожному випадку розрахункове і прийняте число станків визначають по методиці, приведеній в підрозділі «Розрахунок кількості основного технологічного обладнання для потокового виробництва». Отримані дані про число станків дозволяють оцінити передбачувані витрати по варіантах, що порівнюються і обгрунтувати рівень автоматизації ГПС.

У практиці проектування для укрупненого розрахунку кількості основного обладнання можна використати і більш спрощений метод умовної продуктивності. Суть методу полягає в тому, що для оцінки можливого зменшення станкоемкости виготовлення деталей виробу в новому проектному варіанті в порівнянні е базовим розраховують умовну продуктивність існуючого (базового) що і проектується складів обладнання.

Величина, зворотна коефіцієнту збільшення умовної продуктивності, відповідає коефіцієнту посилювання Кукоторий виражає зменшення трудомісткості виготовлення аналогічних деталей в цеху з новою проектною структурою обладнання, що передбачає більшу питому вагу більше за прогресивне і високопродуктивне обладнання в порівнянні з базовим варіантом.

Отримане значення коефіцієнта посилювання використовують для корекції станкоемкости виготовлення деталей виробу по базовому варіанту. Якщо виріб для цеху, що проектується відрізняється від базового, то додатково вводять в розрахунок коефіцієнти приведення по масі К1і коефіцієнт складності К3. Загальне число станків цеху, що проектується Сп, шт,

(5.13)

де Тб- станкоемкость виготовлення деталей по базовому варіанту, станко-мін.;

N - річна програма випуску кожного із закріплених за цехом деталей, шт;

Фдс- дійсний річний фонд часу роботи обладнання, ч;

Кзср- середній коефіцієнт завантаження обладнання по цеху.

Для масового і крупносерийного виробництв Кзср= 0,7, для среднесерийного - 0,8, для дрібносерійного і одиничного - 0,85.

При більш укрупнених розрахунках кількість основних Сп, шт., станків механічного цеху може бути визначено за даними об станкоемкости річного випуску, визначувану по техніко-економічних показниках ;

, (5.14)

де Тудм- станкоемкость виготовлення одного виробу, станко-година;

Тудm- станкоемкость виготовлення однієї тонни виробів (однієї тонни деталей виробу), станко-година;

N - заданий річний випуск виробів;

m - маса виробу, т.

Для визначення складу обладнання отримане загальне число станків розподіляють по групах і типах у відповідності зі структурою обладнання в раніше виконаних проектах аналогічних цехів. При цьому проводиться коректування структури в залежності від намічених в проекті прогресивних технологічних рішень.

Взаємозв'язок показників варіації
Загальна характеристика процесу забезпечення якості програмного засобу
Фізичні вправи в режимі дня, як форма фізичної
Ненадання медичної допомоги
Тема 7. ДОКУМЕНТАЦІЯ І ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ

© ni.biz.ua - портал навчальної інформації